У Києві відреставрують памʼятку культури — будинок Сікорського

Міністерство оборони України та Фундація Пилипа Орлика уклали меморандум щодо обʼєднання зусиль задля реставрації та створення музею у Будинку Ігоря Сікорського.

Про це повідомили в Міністерстві оборони України. 

Сьогодні унікальна архітектурна памʼятка середмістя столиці у критичному стані. Меморандум передбачає, що Фундація Пилипа Орлика  забезпечить залучення ресурсів для фінансування реставраційних робіт з метою збереження цінної памʼятки культурної спадщини національного значення. 

"Ігор Сікорський – один із батьків світової авіації, який народився і виріс у Києві. Його спадщина нагадує, що Україна здатна створювати технології, які змінюють світ. Відновлення цього будинку – символ нашого прагнення повернути Україні статус провідної авіаційної та космічної держави", - наголосив голова правління Фундації Пилипа Орлика Артем Миколайчук.

Будинок в якому мешкав видатний авіаконструктор Ігор Сікорський з родиною – пам'ятка культурної спадщини, внесена постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2018 №32 до Переліку об'єктів культурної спадщини національного значення, та має охоронний номер 260087. Пам'ятка перебуває на балансі ДП "Центральний проектний інститут", яке входить до сфери управління Міноборони України.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.