Фонди музею поповнились колекцією Військово-історичного музею та архіву Української вільної академії наук у Канаді

Наприкінці минулого року фонди Національного музею історії України поповнилися безцінним зібранням артефактів визвольної боротьби українців за свободу та незалежність у ХХ сторіччі – колекцією Військово-історичного музею та архіву Української вільної академії наук у Канаді.

Про це інформує 

Музейна частина колекції налічує 1595 одиниць зберігання. Серед реліквій визвольної боротьби доби Української революції 1917–1921 років: бойові знамена Армії УНР, військові нагороди, особисті речі військових і політичних державних керівників, зокрема друкарська машинка Симона Петлюри, численні проєкти державної символіки, емблем, одностроїв та рангових відзнак авторства Миколи Битинського. Архівна частина колекції налічує 3200 одиниць зберігання. Це світлини, книги, періодичні видання, листування, щоденники й спогади учасників визвольних змагань, підбірки документів організацій колишніх українських вояків та громад української політичної еміграції.

Історія формування колекції розпочалася 1920 року, коли Уряд Української Народної Республіки в екзилі в середовищі вояків і старшин інтернованої Армії УНР заснував Українське військово-історичне товариство (УВІТ). За статутом Товариство займалося збором матеріалів і вивченням історії українських визвольних змагань новітньої доби. Наприкінці 1940-х років справу УВІТ продовжив Український воєнно-історичний інститут (УВІІ), керівником якого обрали генерал-хорунжого Армії УНР Михайла Садовського. Було складено "Заповіт", за яким усе майно Інституту мали передати в Україну після відновлення її незалежності.

Процес повернення колекції в Україну розпочався в липні 2022 року, коли президент Української вільної академії наук у Канаді доктор Орест Цап повідомив Національний музей історії України про рішення УВАН у Канаді передати колекцію до нашої установи. Уже 24 жовтня 2022 року між УВАН в Канаді й НМІУ було підписано меморандум про передачу колекції.

Національний музей історії України висловлює щиру вдячність доктору Оресту Цапу й усім представникам УВАН у Канаді, які опікувалися цією унікальною колекцією понад пів сторіччя та ухвалили рішення передати її на постійне зберігання до нашого закладу. Відтак українці в Україні, продовжуючи нелегку боротьбу з російським агресором, матимуть змогу ознайомитися з реліквіями національно-визвольної боротьби ХХ сторіччя та численними матеріалами українських військових організацій у вигнанні.

Після опрацювання колекції науковці Національного музею історії України підготують масштабний виставковий проєкт за її матеріалами.

 
Знамено Першого січового гетьмана Петра Дорошенка полку. 1918 р.

Теми

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.