У Музеї війни демонтували російськомовні написи зі скульптурної галереї

Зі скульптурної галереї Національного музею історії України у Другій світовій війні демонтували російськомовні написи, що залишилися з радянського періоду.

Про це повідомили у Міністерстві культури.

За ініціативи Міністерства культури України відбувся демонтаж радянського російськомовного пропагандистського напису "их подвиги будут жить вечно их имена безсмертньi" зі скульптурної галереї "Герої фронту й тилу".

"За нинішніх умов повномасштабної війни наявність у просторі Меморіального комплексу російськомовних написів, які ретранслюють наративи ворога, та слугують обґрунтуванням російської агресії, є неприпустимим", - зазначив Генеральний директор Музею війни Юрій Савчук.

Відповідно до рішення науково-реставраційної ради Музею демонтаж здійснено з метою реставрації, подальшого збереження та музейного осмислення цих елементів.

Музей війни здійснює глибоку роботу з контекстами, сенсами та історичними акцентами. Заклад послідовно відмовляється від застарілих радянських інтерпретацій та пропонує відвідувачам український, критичний і сучасний погляд на події Другої світової війни.

"Продовжуємо процес деколонізації та очищення музейного простору від російськомовних написів і радянських ідеологічних нашарувань. Це важливий крок до усунення пропагандистських маркерів тоталітарного режиму. Ми послідовно вивільняємо публічний простір від імперських наративів", — наголосив заступник Міністра культури Іван Вербицький.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".