У Музеї війни демонтували російськомовні написи зі скульптурної галереї

Зі скульптурної галереї Національного музею історії України у Другій світовій війні демонтували російськомовні написи, що залишилися з радянського періоду.

Про це повідомили у Міністерстві культури.

За ініціативи Міністерства культури України відбувся демонтаж радянського російськомовного пропагандистського напису "их подвиги будут жить вечно их имена безсмертньi" зі скульптурної галереї "Герої фронту й тилу".

"За нинішніх умов повномасштабної війни наявність у просторі Меморіального комплексу російськомовних написів, які ретранслюють наративи ворога, та слугують обґрунтуванням російської агресії, є неприпустимим", - зазначив Генеральний директор Музею війни Юрій Савчук.

Відповідно до рішення науково-реставраційної ради Музею демонтаж здійснено з метою реставрації, подальшого збереження та музейного осмислення цих елементів.

Музей війни здійснює глибоку роботу з контекстами, сенсами та історичними акцентами. Заклад послідовно відмовляється від застарілих радянських інтерпретацій та пропонує відвідувачам український, критичний і сучасний погляд на події Другої світової війни.

"Продовжуємо процес деколонізації та очищення музейного простору від російськомовних написів і радянських ідеологічних нашарувань. Це важливий крок до усунення пропагандистських маркерів тоталітарного режиму. Ми послідовно вивільняємо публічний простір від імперських наративів", — наголосив заступник Міністра культури Іван Вербицький.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.