У Києві активісти демонтували погруддя Пушкіна

У Києві на Подолі активісти демонтували погруддя російського поета Олександра Пушкіна з фасаду будинку кінця XIX століття.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці організації "Деколонізація.Україна".

"У Києві на Подолі демонтовано погруддя Пушкіну! Нарешті! Пушкінопад триває. Одеса і Кам'янка мають нарешті позбутися цих пам'ятників", - зазначив співзасновник проєкту "Деколонізація.Україна" Вадим Поздняков. 

Бюст Олександра Пушкіна розташовувався на четвертому поверсі будинку за адресою вулиця Костянтинівська, 16 на Подолі. Монумент встановили в 1899 році, до сторіччя від дня народження поета. 

У Києві налічувалося дев'ять пам'ятників Пушкіну: серед них бюсти в бібліотеці імені Вернадського, у дворі гімназії навпроти "Охмадиту", у Музеї Пушкіна, меморіальна дошка на вулиці Грушевського, бюст на станції метро "Університет", а також повноформатний пам'ятник у парку на проспекті Перемоги.

"Останній Пушкін стояв на четвертому поверсі, його встановили ще у 1899 році і він дійсно за понад сто років став невід'ємною частиною цього будинку. Але чи могли ми дивитись на нього, як на маскарон, ліпний декор чи горгулью з Великої Житомирської? Напевне все таки ні, адже він все рівно був імперським маркером", – зазначив керівник ДІАЗ "Стародавній Київ" Роман Маленков.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.