У Києві відкриють культурний простір у будинку, де зустрічалися шістдесятники

У Києві в будинку на Уманській, 35, де у 1960--1970-х роках збиралися українські шістдесятники, почали створювати культурний простір "Простір Світличних".

Про це повідомила організація "Уманська 35/20", пише Українська правда.

"Колись на Уманській, 35, у помешканні Івана та Леоніди Світличних вирувало неформальне культурне життя й формувалася спільнота шістдесятників. Сьогодні тут киплять ремонтні роботи", – написала організація на сторінці в Instagram.

Подружжя мешкало у цьому будинку у квартирі №20. До них на зустрічі приходили Василь Стус, Василь Симоненко, Алла Горська, Ліна Костенко, Іван Дзюба та інші діячі руху опору.

Як зазначила команда, щоб розпочати роботу над новим простором, на неї чекали бюрократичні процедури, які затягнулися на півтора роки. Та ще понад п'ять років роботи з локацією. Тут проводили поп-ап-виставки, толоки, висаджували клумби пам'яті тощо.

Нині шукають волонтерів, які готові долучитися до наступних етапів ремонту. Простір хочуть зробити місцем зустрічей, також місцем, де можна проводити локальні події та майданчиком для роботи з пам'яттю про рух опору.

Іван Світличний – літературознавець, поет, критик, правозахисник і дисидент, репресований радянською владою. Він народився і виріс на Луганщині. Лауреат Шевченківської премії. Іван Світличний один із засновників Клубу творчої молоді "Сучасник". Його називали "архітектором шістдесятницького руху".

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.