У Києві відкриють культурний простір у будинку, де зустрічалися шістдесятники

У Києві в будинку на Уманській, 35, де у 1960--1970-х роках збиралися українські шістдесятники, почали створювати культурний простір "Простір Світличних".

Про це повідомила організація "Уманська 35/20", пише Українська правда.

"Колись на Уманській, 35, у помешканні Івана та Леоніди Світличних вирувало неформальне культурне життя й формувалася спільнота шістдесятників. Сьогодні тут киплять ремонтні роботи", – написала організація на сторінці в Instagram.

Подружжя мешкало у цьому будинку у квартирі №20. До них на зустрічі приходили Василь Стус, Василь Симоненко, Алла Горська, Ліна Костенко, Іван Дзюба та інші діячі руху опору.

Як зазначила команда, щоб розпочати роботу над новим простором, на неї чекали бюрократичні процедури, які затягнулися на півтора роки. Та ще понад п'ять років роботи з локацією. Тут проводили поп-ап-виставки, толоки, висаджували клумби пам'яті тощо.

Нині шукають волонтерів, які готові долучитися до наступних етапів ремонту. Простір хочуть зробити місцем зустрічей, також місцем, де можна проводити локальні події та майданчиком для роботи з пам'яттю про рух опору.

Іван Світличний – літературознавець, поет, критик, правозахисник і дисидент, репресований радянською владою. Він народився і виріс на Луганщині. Лауреат Шевченківської премії. Іван Світличний один із засновників Клубу творчої молоді "Сучасник". Його називали "архітектором шістдесятницького руху".

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".