У Києві відкриють культурний простір у будинку, де зустрічалися шістдесятники

У Києві в будинку на Уманській, 35, де у 1960--1970-х роках збиралися українські шістдесятники, почали створювати культурний простір "Простір Світличних".

Про це повідомила організація "Уманська 35/20", пише Українська правда.

"Колись на Уманській, 35, у помешканні Івана та Леоніди Світличних вирувало неформальне культурне життя й формувалася спільнота шістдесятників. Сьогодні тут киплять ремонтні роботи", – написала організація на сторінці в Instagram.

Подружжя мешкало у цьому будинку у квартирі №20. До них на зустрічі приходили Василь Стус, Василь Симоненко, Алла Горська, Ліна Костенко, Іван Дзюба та інші діячі руху опору.

Як зазначила команда, щоб розпочати роботу над новим простором, на неї чекали бюрократичні процедури, які затягнулися на півтора роки. Та ще понад п'ять років роботи з локацією. Тут проводили поп-ап-виставки, толоки, висаджували клумби пам'яті тощо.

Нині шукають волонтерів, які готові долучитися до наступних етапів ремонту. Простір хочуть зробити місцем зустрічей, також місцем, де можна проводити локальні події та майданчиком для роботи з пам'яттю про рух опору.

Іван Світличний – літературознавець, поет, критик, правозахисник і дисидент, репресований радянською владою. Він народився і виріс на Луганщині. Лауреат Шевченківської премії. Іван Світличний один із засновників Клубу творчої молоді "Сучасник". Його називали "архітектором шістдесятницького руху".

 

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".