Садибу Терещенка повернули громаді Києва

У Києві за рішенням судів обох інстанцій припинили право приватної власності на приміщення флігеля садиби мецената Івана Терещенка, що розташоване на бульварі Тараса Шевченка, 34.

Про це інформує пресслужба Київської міської прокуратури.

У 2006-2008 роках об'єкт опинився у власності приватної структури. Це сталося всупереч забороні на відчуження пам'яток, а новий власник не забезпечив реставрації та збереження садиби.

Після багаторічних судових процесів у 2023 році Велика Палата Верховного Суду повернула державі основний особняк садиби, розташований на бульварі Тараса Шевченка, 34, площею понад 1 тисячу квадратних метрів.

Наступного року прокуратура звернулася до Господарського суду з позовом про скасування державної реєстрації права власності товариства на нежитлові приміщення у флігелі та їх повернення територіальній громаді Києва. Господарський суд позов прокуратури задовольнив. Потім це рішення підтвердив Північний апеляційний господарський суд.

"Наразі на виконання вказаних судових рішень право власності приватного товариства на приміщення флігелю припинено", — зазначили у Київській міській прокуратурі.

Садиба Терещенка - це пам'ятка архітектури кінця XIX століття, створена у стилі венеціанської готики. Колись тут мешкав цукрозаводчик, меценат і колекціонер Іван Терещенко. Усі споруди утворюють єдиний архітектурний ансамбль. У 1917-1918 роках частина помешкань використовувалась для урядовців Української Центральної ради та Міністерства шляхів сполучення УНР.

 

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.