Літературознавиць Віру Агеєву та Тамару Гундорову відзначили Орденом княгині Ольги III ступеня

У четверту річницю повномасштабного вторгнення в Україну Президент України Володимир Зеленський відзначив державними нагородами 12 діячів культури.

Про це йдеться у відповідному указі №136/2026.

У документі зазначається, що їх нагороджують за "значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вірність українському народові, сумлінне виконання професійного обов'язку".

Орденом "За заслуги" II ступеня нагородили Ігоря Тулузова, гендиректора — художнього керівника Харківського національного академічного театру опери та балету імені Миколи Лисенка, та Юрія Савчука, гендиректора Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Орденом княгині Ольги III ступеня нагородили літературознавицю, професорку НаУКМА Віру Агеєву та літературознавицю й культурологиню Тамару Гундорову.

Серед інших відзначених — учасники гурту "Курган і Agregat" Євген Володченко, Аміль і Раміль Насірови, актори Анастасія Пустовіт та Олександр Рудинський, директор Музею сучасного мистецтва Одеси Семен Кантор, артист оркестру Львівської національної філармонії Іван Мелета. 

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.