На Донеччині та Луганщині змінили назви районів окупованих міст

Назви змінили 15 районів Донецька, Луганська, Макіївки та Горлівки.

Відповідні документи оприлюднено на сайті Донецької та Луганської ОВА.

Відтепер райони цих міст мають такі назви:

Донецьк

Будьоннівський — Богодухівський;
Ворошиловський — Юзівський;
Калінінський — Калинівський;
Кіровський — Рутченківський;
Куйбишевський — Смолянський;
Ленінський — Олександрівський;
Петровський — Вознесенський;
Пролетарський — Чумаківський.

Макіївка

Кіровський — Грузський;
Совєтський — Ханжонківський;
Червоногвардійський — Берестовський.

Горлівка

Калінінський — Кіндратівський.

Луганськ

Артемівський — Вільхівський;
Жовтневий — Вергунський;
Ленінський — Шевченківський.

"Ці назви були запропоновані краєзнавцями з Донеччини та Луганщини та підтримані на громадських обговореннях. Загалом нові назви районів відтворюють історичні та географічні контексти цих місцевостей. Чому це робиться зараз? Бо така вимога законодавства про деколонізацію. Загалом можливості законно перейменувати райони в окупованих містах були і після ухвалення законів про декомунізацію і про деколонізацію. Однак цього не відбулось, тому при оновленні законодавства було доручення завершити процес дерусифікації районів в окупованих містах", - прокоментував на своїй сторінці у Фейсбуці активіст із Дружківки Павло Островський.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.