У Львові вшанують пам’ять українців, депортованих у 1944-1947 роках

3 березня у Львові вшанують пам’ять українців, яких вбили чи примусово виселили з Надсяння, Лемківщини, Холмщини та Підляшшя у 1944-1947 роках.

Про це повідомила пресслужба ЛОДА.

Організатором події виступило Об'єднання товариств "Закерзоння". У межах заходу запланували покладання квітів, лампадок та проведення екуменічної панахиди.

Унаслідок політичних рішень та проведення операції "Вісла" тисячі українських родин втратили не тільки домівки, а й можливість жити на своїх етнічних землях.

Пам'ятник депортованим з Польщі українцям у Львові освятили у грудні 2021 року. Пам'ятний знак встановлений у вигляді вирваного з корінням дерева, на якому вписані назви сіл, звідки виселяли українців та де були жертви.

Коли: Початок о 13.00 год.

Де: Пам'ятник депортованим українцям з території Закерзоння (перехрестя вулиць Свенціцького – Стуса)

 

Теми

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.