Військовослужбовиця Нацгвардії вперше отримала звання Героя України

Перша військовослужбовиця в історії Національної гвардії, яка отримала звання Героя України – Олександра "Вирва" Давиденко з батальйону "Свобода" бригади "Рубіж" корпусу "Хартія".

Найвищу державну нагороду вручив захисниці Президент України Володимир Зеленський.

"За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народу присвоїти звання Герой України з врученням ордена "Золота Зірка" Давиденко Олександрі Анатоліївні – старшому солдату", — зазначається в Указі Президента України.

Олександра працювала журналісткою на радіо та телебаченні. До війська долучилася у 2020 році. Спочатку жінка служила у в/ч 3033, а з 2024 року — у батальйоні "Свобода", де воювала на найважчому – Донецькому напрямку. Нині вона продовжує нести службу в Головному управлінні Національної гвардії України.

"Слава Україні! Слава нації! Ця нагорода для всіх посестер, що віддали своє життя та здоров'я, воювали, воюють і будуть воювати! Для всіх піхотинців, котрі віддали життя та здоров'я, воювали, воюють і будуть воювати! Для всіх націоналістів, що віддали життя та здоров'я, воювали, воюють і будуть воювати", — висловилася про присвоєння звання Герой України Олександра "Вирва" Давиденко.

Як кулеметниця, вона по декілька місяців утримувала піхотні позиції на Донеччині. Під час одного з російських штурмів позиція опинилася під завалами – її декілька разів штурмували, закидали гранати та вибухівку, пускали газ, закликали здатися в полон.

"Відбиваючи штурм, "Вирві" навіть довелося бити загарбника ножем. Побратими "Вирви" були поранені, вона сама травмована, отримала не одну контузію. Та попри всі негаразди військовій вдалося відкопатися, відбити чергову навалу й евакуювати двох побратимів. Подвиг посестри "Вирви" – свідчення того, що жінки здатні на неймовірне та разом з чоловіками відстоюють нашу землю до останнього. Пишаємося військовою, маємо за честь бути гвардійцями!", - прокоментували у Корпусі "Хартія".

 

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.