Військовослужбовиця Нацгвардії вперше отримала звання Героя України

Перша військовослужбовиця в історії Національної гвардії, яка отримала звання Героя України – Олександра "Вирва" Давиденко з батальйону "Свобода" бригади "Рубіж" корпусу "Хартія".

Найвищу державну нагороду вручив захисниці Президент України Володимир Зеленський.

"За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народу присвоїти звання Герой України з врученням ордена "Золота Зірка" Давиденко Олександрі Анатоліївні – старшому солдату", — зазначається в Указі Президента України.

Олександра працювала журналісткою на радіо та телебаченні. До війська долучилася у 2020 році. Спочатку жінка служила у в/ч 3033, а з 2024 року — у батальйоні "Свобода", де воювала на найважчому – Донецькому напрямку. Нині вона продовжує нести службу в Головному управлінні Національної гвардії України.

"Слава Україні! Слава нації! Ця нагорода для всіх посестер, що віддали своє життя та здоров'я, воювали, воюють і будуть воювати! Для всіх піхотинців, котрі віддали життя та здоров'я, воювали, воюють і будуть воювати! Для всіх націоналістів, що віддали життя та здоров'я, воювали, воюють і будуть воювати", — висловилася про присвоєння звання Герой України Олександра "Вирва" Давиденко.

Як кулеметниця, вона по декілька місяців утримувала піхотні позиції на Донеччині. Під час одного з російських штурмів позиція опинилася під завалами – її декілька разів штурмували, закидали гранати та вибухівку, пускали газ, закликали здатися в полон.

"Відбиваючи штурм, "Вирві" навіть довелося бити загарбника ножем. Побратими "Вирви" були поранені, вона сама травмована, отримала не одну контузію. Та попри всі негаразди військовій вдалося відкопатися, відбити чергову навалу й евакуювати двох побратимів. Подвиг посестри "Вирви" – свідчення того, що жінки здатні на неймовірне та разом з чоловіками відстоюють нашу землю до останнього. Пишаємося військовою, маємо за честь бути гвардійцями!", - прокоментували у Корпусі "Хартія".

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".