АНОНС: У Харкові та Дніпрі відбудеться лекція "Жінки у боротьбі за незалежність України ХХ столітті"

У Харкові та Дніпрі відбудеться лекція історикині Ліни Марчук про українок ХХ століття, які свідомо стали на шлях боротьби за державність.

Жінки українського визвольного руху не були в тіні – вони діяли на рівних із чоловіками, демонструючи таку ж відвагу, витримку й самопожертву. Це розповіді про війну пережиту жінками серцем і зі зброєю в руках. Про любов і втрати, сумніви й рішучість, страх і сміливість. Про свободу як найвищу цінність – ту, що здобувається не випадково, а через високу ціну, яку часто платили власним життям.

На лекції говоритимуть про:

Гандзя Дмитерко – її службу в лавах УСС та фронтові спогади, де небезпека була зовсім поруч: куля влучала в паркан просто над головою.

Олена Степанів – хорунжу, яка через прагнення служити могла опинитися в таборі.

Софія Галечко – яка, вступаючи до УСС, самостійно придбала спорядження й передала заощадження на благодійність.

Катерина Зарицька – зв'язкову Роман Шухевич, розвідницю та підпільницю ОУН, перед якою у в'язниці знімали шапку на знак пошани і яку не зламав Владімірський централ.

Лекторка: Ліна Марчук – історикиня, військовослужбовиця Хорунжої служби 2-го корпусу НГУ "Хартія".

У Дніпрі лекція відбудеться 3 березня о 18:30.

У Харкові лекція відбудеться 7 березня о 17:00.

Вхід вільний за умови обовʼязкової попередньої реєтрації. За день до події вам надійде локація події на пошту.

 

Теми

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.