АНОНС: У Харкові та Дніпрі відбудеться лекція "Жінки у боротьбі за незалежність України ХХ столітті"

У Харкові та Дніпрі відбудеться лекція історикині Ліни Марчук про українок ХХ століття, які свідомо стали на шлях боротьби за державність.

Жінки українського визвольного руху не були в тіні – вони діяли на рівних із чоловіками, демонструючи таку ж відвагу, витримку й самопожертву. Це розповіді про війну пережиту жінками серцем і зі зброєю в руках. Про любов і втрати, сумніви й рішучість, страх і сміливість. Про свободу як найвищу цінність – ту, що здобувається не випадково, а через високу ціну, яку часто платили власним життям.

На лекції говоритимуть про:

Гандзя Дмитерко – її службу в лавах УСС та фронтові спогади, де небезпека була зовсім поруч: куля влучала в паркан просто над головою.

Олена Степанів – хорунжу, яка через прагнення служити могла опинитися в таборі.

Софія Галечко – яка, вступаючи до УСС, самостійно придбала спорядження й передала заощадження на благодійність.

Катерина Зарицька – зв'язкову Роман Шухевич, розвідницю та підпільницю ОУН, перед якою у в'язниці знімали шапку на знак пошани і яку не зламав Владімірський централ.

Лекторка: Ліна Марчук – історикиня, військовослужбовиця Хорунжої служби 2-го корпусу НГУ "Хартія".

У Дніпрі лекція відбудеться 3 березня о 18:30.

У Харкові лекція відбудеться 7 березня о 17:00.

Вхід вільний за умови обовʼязкової попередньої реєтрації. За день до події вам надійде локація події на пошту.

 

Теми

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.