У Львові вшанують пам’яті українців, депортованих із етнічних земель

Подія приурочена до 79-ї річниці початку примусового переселення в межах операції "Вісла".

Про це повідомили у департаменті комунікацій та внутрішньої політики Львівської обласної військової адміністрації.

Програма вшанування передбачає урочисте покладання квітів до підніжжя монумента та проведення спільної поминальної молитви. Організатором заходу виступає Об'єднання товариств "Закерзоння".

Представники організації закликають мешканців та гостей міста долучитися до акції, щоб віддати шану тисячам родин, які постраждали внаслідок насильницьких переселень. Під час заходу особливу увагу приділять пам'яті мешканців сіл, які стали жертвами збройних нападів та репресій у середині 40-х років. Організатори наголошують на важливості збереження історичної пам'яті про злочини проти цивільного населення та передачі цієї інформації майбутнім поколінням для недопущення подібних трагедій у майбутньому.

Операція "Вісла" – примусова депортація українського населення з їхніх етнічних земель, що стала однією з найтрагічніших сторінок історії України XX століття. Внаслідок політичних рішень тогочасних режимів тисячі людей втратили домівки, майно та зв'язок із рідною землею.

На Львівщині вшанують пам'ять жертв депортацій та невинно вбитих українців у Горайці, Березці, Бахові, Сівчині, Малковичах та Пикуличах у 1945 році.

Захід розпочнеться о 13:00 біля пам'ятника депортованим українцям із територій Закерзоння, що розташований на перехресті вулиць Свенціцького та Стуса у Львові. 

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.