У Києві відкрили пам’ятну дошку на будівлі колишнього швейцарського консульства

У Києві Міністр закордонних справ Андрій Сибіга та Посол Швейцарії в Україні Фелікс Бауманн відкрили пам’ятну дошку на будівлі за адресою вул. Чикаленка 45/2, де понад століття тому працювало перше Консульство Швейцарії в Україні.

Консульство Швейцарії у Києві було відкрите у 1902 році. Його головним завданням було надання допомоги громадянам Швейцарії, які проживали в місті. Швейцарська громада налічувала близько 120 осіб. 

Консульство продовжувало працювати в період зміни влади у 1917-1919 роках. У той час воно не лише надавало консульські послуги, а й підтримувало відносини з новоствореним Міністерством закордонних справ незалежної України. 

"Відкриття цієї таблички - це повернення на дипломатичну мапу Києва нашої дипломатичної історії. Ця табличка свідчить, що наша дипломатична традиція, наша державна традиція новітньої історії не обмежена сьогоденням. Вона базується на більш як тисячолітній історії, а якщо брати новітні виміри - на столітній історії дипломатичної традиції, яка була створена під час визвольних змагань", - зазначив Міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

Після захоплення Києва більшовиками навесні 1919 року консульство припинило свою діяльність. Лише після розпаду Радянського Союзу та відновлення незалежності України стало можливим відкрити сучасне Посольство Швейцарії в Україні.

"Відносини між Швейцарією та Україною не лише значно зміцнилися протягом останніх чотирьох років повномасштабної війни, а й мають набагато давнішу історію. Швейцарська присутність у Києві та дружба між нашими країнами сягають значно глибших часів", – сказав Посол Швейцарії в Україні Фелікс Бауманн.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.