IN MEMORIAM: У Чикаго відійшов у вічність Юліян Куляс
У Чикаго на 92-му році життя відійшов у вічність д-р Юліян Куляс, українсько-американський громадський діяч, правник, банкір, меценат, один із провідних організаторів українського життя у США, перший голова Відділу Іллінойс Українського Конгресового Комітету Америки (1975–1977).
Про це сповістила Марія Климчак, виконавча директорка Фундації Києво-Могилянської академії в Америці.
Юліян Куляс народився 5 червня 1934 року у селі Боратин Ярославського повіту, тепер Підкарпатське воєводство, Польща. Під час Другої світової війни родину вивезли на примусові роботи до Німеччини. У 1949 році родина Кулясів емігрувала до Сполучених Штатів, а 1950 року оселилася в Чикаго. Ще юнаком Юліян активно долучився до українського громадського і спортивного середовища: вступив до пластового куреня "Червона Калина", грав у спортовому товаристві "Січ", згодом в українському футбольному клубі "Леви"
Здобув ступінь бакалавра в Університеті Іллінойсу та ступінь доктора права в DePaul University. У 1958 році отримав право на адвокатську практику в штаті Іллінойс та заснував юридичну фірму Kulas & Kulas. Був юридичним радником Генерального консульства України в Чикаго.
Особливе місце в його житті посіла розбудова українських фінансових інституцій. У 1964 році разом з однодумцями він заснував Перший Федеральний ощадний банк "Певність" і впродовж 1964–2004 років був його президентом. Під його проводом "Певність" стала не лише успішною фінансовою установою, а й важливою опорою українського громадського, культурного, освітнього, церковного та спортивного життя. У 2004 році, після об'єднання "Певності" з MB Financial Bank, д-р Куляс увійшов до ради директорів банку.
Від 1974 року очолював Українсько-Американську організацію Демократичної партії. У 1975–1977 роках став першим головою Відділу Іллінойс Українського Конгресового Комітету Америки, заклавши підвалини його активної громадської та адвокаційної діяльності.
Після відновлення незалежності України активно працював над розбудовою українсько-американських зв'язків. У 1991 році очолив програму співпраці міст-побратимів Чикаго-Київ, долучився до ініціативи "Клубу 500" щодо придбання приміщення для Генерального консульства України в Чикаго. Важливою частиною його спадщини стало меценатство. Через Фундацію "Спадщина" д-р Юліян Куляс упродовж десятиліть підтримував українські освітні, культурні, церковні, молодіжні та спортивні установи й організації.
За багаторічне служіння Україні та українській громаді був нагороджений орденом України "За заслуги" III ступеня (1997) та II ступеня (2008), орденом Святого Станіслава (2003). У 1989 році Український Конгресовий Комітет Америки визнав його Людиною року.
У 1980 році ім'я Юліяна Куляса стало відомим далеко за межами української громади, коли він узявся за захист дванадцятирічного Волтера Половчака. Український хлопець, який разом із родиною опинився у США, категорично відмовився повертатися з батьками до Радянського Союзу, заявивши про своє бажання залишитися в Америці. Справа "Половчак проти Міза" (Polovchak v. Meese) набула загальноамериканського розголосу й перетворилася на одну з резонансних правових історій доби Холодної війни.
Прощання відбудеться 11 серпня в Українському католицькому соборі свв. Володимира і Ольги у Чикаго. Поховають Юліяна Куляса на Українському католицькомк цвинтарі Святого Миколая в Чикаго.
Замість квітів родина просить скласти пожертву на Гуманітарний фонд Українського Конгресового Комітету Америки (UCCA Humanitarian Aid Fund) або на Національний реабілітаційний центр UNBROKEN у Львові, який лікує та реабілітує поранених українців.
