АНОНС: Презентація історико-географічної програмної інфраструктури "Жертви польсько-українського конфлікту 1939-1947 років"

Український інститут національної пам’яті ініціює проведення заходу з нагоди оприлюднення історико-географічної програмної інфраструктури "Жертви польсько-українського конфлікту 1939-1947 років".

Про це інформує УІНП.

Ця Інфраструктура є частиною науково-пошукового проєкту "Жертви польсько-українського конфлікту 1939-1947 років", який започатковано Українським інститутом національної пам'яті у 2018 році. Вона містить документи із центральних, обласних та галузевих архівних установ України, що стосуються сторінок історії відносин українського та польського народів.

Захід проводиться в рамках ініціативи Президента України Володимира Зеленського щодо оприлюднення архівних документів з історії українсько-польських відносин періоду 1939-1947 років.

Цей крок є важливою складовою розбудови історичного діалогу між двома державами та порозуміння між українським та польським народами стосовно складних і трагічних сторінок минулого, який сприятиме зміцненню добросусідських відносин України та Республіки Польща.

До участі у заході запрошено: представників польських та інших закордонних установ і організацій; представників польської частини Українсько-польської Робочої групи з питань національної пам'яті; керівників органів державної влади України; народних депутатів України; представників низки українських наукових і освітніх установ та організацій; українських, польських та інших зарубіжних дослідників, які займаються вивченням періоду 1939-1947 років та інших важливих аспектів історії українсько-польських відносин; іноземних та українських журналістів.

Презентація Інфраструктури відбудеться 8 вересня у Києві.

Про місце й час буде повідомлено додатково.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".