Спецпроект

Київська влада вшанує радянських ветеранів

У столиці України проживає близько 600 тисяч ветеранів Другої світової війни, праці, жертв нацистських переслідувань, остарбайтерів, учасників бойових дій і військових конфліктів після 1945 р.

Прес-служба Київської міської державної адміністрація повідомила про створення оргкомітету з відзначення 66-ї річниці звільнення України та 67-ї річниці звільнення Києва від нацистів на чолі з в.о. мера, першим заступником глави КМДА Олександром Поповим. 

Нині в столиці України проживає близько 600 тисяч ветеранів Другої світової війни, праці, жертв нацистських переслідувань, остарбайтерів, учасників бойових дій і військових конфліктів після 1945 р. 

Планом заходів, як повідомляє "Інтерфакс-Україна" , передбачено проведення святкового концерту в Національному палаці "Україна" (26 жовтня); ритуал пам'яті з покладенням квітів до могили Невідомого солдату (28 жовтня); відвідування представниками ветеранських організацій Букринського та Лютіжського плацдармів, Національного музею-заповідника "Битва за Київ у 1943 році" (с. Балико-Щучінка, с. Нові Петрівці) (29 жовтня-2 листопада); ти майстрів мистецтв і вручення продовольчих наборів інвалідам Великої Вітчизняної війни в Київському міському клінічному шпиталі (з листопада), зустріч керівників міста з Героями Радянського Союзу та Соціалістичної праці (4 листопада) тощо.

28 жовтня і 6 листопада учнів міста Києва та ліцеїстів військового ліцею ім. І.Богуна буде залучено до участі в почесному караулі біля Вічного вогню в столичному парку Слави.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.