Спецпроект

ТАБАЧНИК: БУДЕ СПІЛЬНИЙ ІЗ РОСІЄЮ ПОСІБНИК ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ

Під час засідання підкомітету з питань гуманітарного співробітництва українсько-російської міждержавної комісії прийнято рішення про створення робочої групи у складі вчених-істориків України та Російської Федерації з підготовки навчального посібника для вчителів історії.

Про це під час брифінгу сказав міністр освіти і науки України Дмитро Табачник, повідомляє кореспондент ІМК .

Також міністр нагадав, що вчора у Києві відбулося засідання історичної комісії, яку очолюють академіки Російської академії наук Олександр Чубар'ян та Національної академії наук України Валерій Смолій.

"Наші історики домовились – і ми під час засідання підкомітету з питань гуманітарного співробітництва прийняли рішення – створити робочу групу у складі вчених-істориків з підготовки навчального посібника для вчителів історії", - сказав Табачник.

Міністр зазначив, що вчителі підготовлені до сприйняття різних точок зору, в тому числі контраверсійних і дискусійних.

Нагадаємо, що у травні 2010-го нинішній міністр освіти обіцяв видати спільний українсько-російський посібник для вчителів історії до кінця цього року. 

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.