Спецпроект

ТАБАЧНИК: БУДЕ СПІЛЬНИЙ ІЗ РОСІЄЮ ПОСІБНИК ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ

Під час засідання підкомітету з питань гуманітарного співробітництва українсько-російської міждержавної комісії прийнято рішення про створення робочої групи у складі вчених-істориків України та Російської Федерації з підготовки навчального посібника для вчителів історії.

Про це під час брифінгу сказав міністр освіти і науки України Дмитро Табачник, повідомляє кореспондент ІМК .

Також міністр нагадав, що вчора у Києві відбулося засідання історичної комісії, яку очолюють академіки Російської академії наук Олександр Чубар'ян та Національної академії наук України Валерій Смолій.

"Наші історики домовились – і ми під час засідання підкомітету з питань гуманітарного співробітництва прийняли рішення – створити робочу групу у складі вчених-істориків з підготовки навчального посібника для вчителів історії", - сказав Табачник.

Міністр зазначив, що вчителі підготовлені до сприйняття різних точок зору, в тому числі контраверсійних і дискусійних.

Нагадаємо, що у травні 2010-го нинішній міністр освіти обіцяв видати спільний українсько-російський посібник для вчителів історії до кінця цього року. 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.