Спецпроект

Грузія ухвалює закон про люстрацію і заборону радянської символіки

Парламент Грузії 75 голосами проти одного прийняв у першому читанні законодавчу ініціативу депутата від меншості Гії Тортладзе - "Хартію свободи", яка містить положення щодо люстрації та викорінення радянської та нацистської символіки.

Прийнятий у першому слуханні законопроект передбачає контроль з боку МВС тих фінансових перерахувань громадським організаціям, громадянам та особам із зарубіжних країн, обсяг яких перевищує 25 тисяч ларі (близько $14 тис.), повідомляє Civil.ge

У рамках антитерористичних заходів "Хартія свободи" також передбачає оснащення Міністерством внутрішніх справ камерами відеоспостереження аеропортів, метрополітену, стратегічних мостів, електростанцій, "місць масового громадського скупчення та інших об'єктів" і їх підключення до єдиної системи.

Крім того, Міністерству внутрішніх справ, поряд з митними службами законопроект надає повноваження на розтин і огляд підозрілих вантажів, що надходять по сухопутному, морському і повітряному шляхами.

Крім перерахованих вище положень т.зв. Патріотичного акту, «Хартія свободи» також передбачає і концепцію люстрації.

Зокрема, згідно із законопроектом, на вищих державних посадах не зможуть працювати:

- співробітники служби безпеки радянського часу,

- лідери Комуністичної партії і комсомолу, 

- члени Центрального комітету КПГ, 

- секретарі районних та міських комітетів,

- голова Телерадіомовлення Грузинської РСР.

Якщо ці люди вже займають посади, вони повинні піти у відставку протягом місяця після вступу закону в силу. Інакше спеціальна комісія зробить публічною інформацію про їхню діяльність в радянські часи.

Відповідно до законопроекту, комісію створює президент і в неї по одному члену зможуть представити фракції парламенту Грузії.

Дана комісія здійснює реєстр тих осіб, які співпрацювали з радянськими спецслужбами. Такі люди зможуть брати участь у виборах лише після того, як інформація, якою про них володіє комісія, стане публічною для виборців.

Протягом шести місяців після вступу закону в силу комісії також повинні бути передані дані про співпрацю з радянськими службами безпеки секретних агентів. Закон набере чинності відразу після його опублікування.

Комісія, що працює за тематикою люстрації, буде вправі також приймати рішення про викорінення комуністичної чи фашистської символіки, культових будівель, пам'ятників, монументів, назв вулиць або інших "об'єктів, які мають пропагандистський характер", а також вести їхній реєстр.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.