Спецпроект

Помер Віктор Черномирдін

Колишній посол РФ, один із творців імперії "Газпрому" і екс-глава уряду в Україні дуже переживав смерть дружини, яка померла в березні цього року після тривалої хвороби.

У ніч на середу, 3 листопада, на 73 році життя помер відомий російський політик Віктор Черномирдін.

Як повідомляє "РИА Новости", Черномирдін помер о 4:00 (3:00 за Києвом) у Москві. Останнім часом він дуже хворів.

За словами джерела, близького до оточення політика, Черномирдін дуже переживав смерть дружини, яка померла в березні цього року після тривалої хвороби. Подружжя разом прожило майже півстоліття, виховавши двох синів.

Черномирдін з грудня 1992 по березень 1998 року очолював уряд Росії, з 2001 по 2009 рік був послом Росії в Україні.

Останнім часом Черномирдін обіймав посаду спеціального представника президента РФ з питань економічного співробітництва з державами - учасниками СНД.

Черномирдін став автором низки крилатих фраз, найвідоміша з яких - "хотілося, як краще, а вийшло, як завжди", а також: "Яку б громадську організацію не створювали, а виходить КПРС".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.