Спецпроект

Помер Віктор Черномирдін

Колишній посол РФ, один із творців імперії "Газпрому" і екс-глава уряду в Україні дуже переживав смерть дружини, яка померла в березні цього року після тривалої хвороби.

У ніч на середу, 3 листопада, на 73 році життя помер відомий російський політик Віктор Черномирдін.

Як повідомляє "РИА Новости", Черномирдін помер о 4:00 (3:00 за Києвом) у Москві. Останнім часом він дуже хворів.

За словами джерела, близького до оточення політика, Черномирдін дуже переживав смерть дружини, яка померла в березні цього року після тривалої хвороби. Подружжя разом прожило майже півстоліття, виховавши двох синів.

Черномирдін з грудня 1992 по березень 1998 року очолював уряд Росії, з 2001 по 2009 рік був послом Росії в Україні.

Останнім часом Черномирдін обіймав посаду спеціального представника президента РФ з питань економічного співробітництва з державами - учасниками СНД.

Черномирдін став автором низки крилатих фраз, найвідоміша з яких - "хотілося, як краще, а вийшло, як завжди", а також: "Яку б громадську організацію не створювали, а виходить КПРС".

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.