Спецпроект

Російські українці: відкриття української школи у Москві поки що є безперспективним

"Сама українська діаспора повинна не просто висловлювати бажання давати дітям освіту рідною мовою, але й підкріплювати його реальними діями. Для початку потрібно з’ясувати, скільки дітей готові піти в таку школу".

Відкриття загальноосвітньої школи із викладанням предметів українською у Москві є неперспективним через низку об’єктивних причин.

Про це на прес-конференції "Росія-Україна: гуманітарне співробітництво" повідомила президент Російської Асоціації україністів Галина Лісна, передав власний кореспондент ГолосUA у Москві.

В Москві живе велика частина мігрантів з України, частина з них хочуть, щоб їхні діти навчалися українською, але можливості відкриття української школи перешкоджає низка факторів.

"У рамках величезної Москви існує проблема, щоб просто привезти дитину до школи, розташованої у віддаленому від місця проживання районі. Друга, не менш важлива причина - питання, куди піде дитина, якщо вона всі предмети в школі буде вивчати українською мовою?

Сама українська діаспора повинна не просто висловлювати бажання давати дітям освіту рідною мовою, але й підкріплювати його реальними діями.

Для початку потрібно з’ясувати, скільки дітей готові піти в таку школу".

Формальною перешкодою також є й російські законодавчо встановлені стандарти, які передбачають можливість відкриття "іноземних" шкіл лише з чотирма іноземними мовами викладання - англійською, французькою, німецькою та іспанською.

Щоб до цього переліку потрапила й українська, в країні має створитися певний попит на викладання цією мовою.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.