Спецпроект

Чеський підручник з історії для 9 класу: ось як пишуть про Голодомор

"Неврожай, що про нього ви читали в основному тексті, не міг би спричинити голодомор, якби більшовики не вивезли з сіл практично все збіжжя та харчі".

Завжди цікаво подивитися на себе очима сусідів. Ось як виглядає згадка про Голодомор в Україні 1932-1933 рр. у чеському підручнику з історії для 9-го класу:

"Голодомор, що стався на Україні в 1932–33 рр., був жахливим лихом. Кількість жертв, за деякими оцінками, сягнула 7 млн. На Україні панує погляд, що голодомор штучно влаштували більшовики, а низка фахівців вимагає визнати його умисним геноцидом.

Адже неврожай, що про нього ви читали в основному тексті, не міг би спричинити голодомор, якби більшовики не вивезли з сіл практично все збіжжя та харчі.

Вони були їм потрібні для постачання до міст, що розросталися у зв'язку з розбудовою промисловості. В обмін на збіжжя вони також купували за кордоном устатковання та не в останню чергу накопичували велетенські резерви на випадок війни.

Скан підручника зі згадкою про Голодомор

 Однак зерно через недбале зберігання гнило у сховищах під збройною охороною, тоді як по селах мерли люди, яким військо перешкоджало податися деінде. Окрім того, ухвалено закон про розкрадання державної власності, за яким могли стратити й того, хто підібрав на колгоспному полі кілька колосків.

Становище було таке жахливе, що люди від голоду йшли на людожерство. Влада у відповідь розвішувала оголошення "Їсти мертвих дітей — варварство".

Вихідні дані книжки: Dějepis 9 pro základní školy Nejnovější dějiny. Veronika Válková. Vydavatel SPN-pedagogické nakladatelství, 2009

Джерело: Вільний Форум

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.