Спецпроект

У Чернігові туристів розважатимуть остання любов Мазепи і Соловей-розбійник

У Чернігові туристам запропонують новий екскурсійний маршрут "Чернігів - місто легенд" з елементами театралізованого дійства. Як повідомляє прес-служба Чернігівської міськради, маршрут буде присвячений легендам і міфам про Чернігів.

За інформацією УНІАН, начальник відділу туризму Чернігівської міської ради Тетяна Коржинська зазначила, що екскурсія триває більше двох годин. "Для її проведення дуже вдало вибрані Болдині гори, з яких видно основні храми Чернігова і частина міста", - сказала вона.

Коржинська додала, що учасники нового екскурсійного маршруту відвідають Антонієві печери і Троїцький кафедральний собор. З дзвіниці собору Троїцького туристи зможуть побачити Чернігів з висоти пташиного польоту.

Розповіді екскурсовода будуть ілюструватися театралізованими постановками, сценками та діалогами.

Головних героїв зараз сім - княжна Чорна, двоє хозарських воїнів, Ілля Муромець, Соловей-розбійник, Мотря Кочубей і чернець Тарасій. Вартість екскурсії 200 грн.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.