Спецпроект

На Прикарпатті вшанували пам'ять борців із нацизмом

В Івано-Франківську вшанували пам'ять 30 українських націоналістів, які були розстріляні гестапівцями 17 листопада 1943 року.

Біля бронзового пам'ятника розстріляним членам ОУН священики відслужили панахиду за загиблими.

Біля пам'ятника встановлено державні прапори із чорними стрічками, у почесній варті стояли ветерани УПА, члени Конгресу українських націоналістів. Після панахиди відбулося поминальне віче.

У своєму виступі голова Івано-Франківської обласної організації КУН Богдан Борович наголосив на необхідності пам'ятати історичне минуле без перекручування фактів і бути гідними послідовниками загиблих. За його словами, маємо все зробити, аби Українська держава стала такою, за яку віддавали життя українці.

Голова Братства ОУН-УПА Карпатського краю Фотій Володимирський визнав, що в Україні є чимало людей, які не хочуть визнати справжніх борців за волю України героями.

Краєзнавець Петро Арсенич навів історичні факти цієї трагічної події. Також було зачитано спогади очевидців подій, коли 14 листопада 1943 р. німці влаштували облаву під час вистави в міському театрі, а провокатор вибрав серед затриманих членів місцевої організації ОУН; за три дні спійманих нашвидку засудили і розстріляли.

Джерело: портал tsn.ua

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.