Спецпроект

Умань: українці тягнуться до прекрасного

На території Національного дендрологічного парку "Софіївка" вандали розбили статую Венери-купальниці і крадуть рідкісні рослини.

Як повідомив кореспонденту УНІАН директор Національного дендрологічного парку "Софіївка" НАН України Іван КОСЕНКО, за останні два тижні в парку було розбито статую Венери-купальниці, викрадено 11 решіток зливової каналізації, кілька десятків рослин рідкісних видів.

Також цього року було викрадено 60 секцій металевого паркану огорожі парку з боку Нової Умані.

Крім того, було пограбовано магазин "Флора "Софіївки" та викрадено рослин на суму 8 тис. грн. Керівництво дендропарку "Софіївка" звернулося з цього приводу до правоохоронців.

"Софіївка" - пам'ятка світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII - першої половини ХІХ століть.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.