Спецпроект

Росія анулювала свідчення смоленських диспетчерів. Поляки хочуть нового допиту

Російська прокуратура анулювала свідчення диспетчерів Смоленського аеродрому, дані під час їхнього першого допиту 10 квітня 2010 року – в день катастрофи літака Президента Польщі Леха Качинського.

Як передає кореспондент УНІАН у Польщі, про це повідомив сьогодні у Варшаві прокурор Окружної військової прокуратури Іренеуш Шельонг.

Він зазначив, що польські слідчі через рішення російської прокуратури не зможуть використати дані першого допиту диспетчерів як доказ.

“Щоб ми могли це використати як доказ, вони (свідчення) повинні відповідати як російському, так і польському законодавству. Рішення російської прокуратури про визнання цих свідчень недопустимими призводить до того, що одна з цих умов – втрачена”, - сказав він.

Пан Шельонг зазначив, що польські слідчі планують добиватися проведення ними допиту російських диспетчерів. "Ця обставина (анулювання свідчень) ще більше переконує нас у такій необхідності", - сказав він.

Водночас польська газета Rrzeczpospolita написала сьогодні про різні свідчення диспетчерів у документах допиту 10 квітня і пізніших.

Зокрема, за даними видання, яке посилається на власні джерела, під час допиту у день катастрофи Павло Плюсін заявив, що повідомив екіпажу урядового Ту-154 про видимість 400 метрів, тоді як вона була 800 метрів, щоб це переконало пілотів не намагатися посадити літак.

В останніх свідченнях він уже говорить про те, що на той момент видимість дійсно була лише 400 метрів.

Крім того, другий диспетчер, Віктор Риженко під час першого допиту розповів про присутність у контрольній вежі третьої особи, якою мав би бути полковник Краснолуцький. А в його останніх свідченнях навіть згадки про нього (полковника) немає.

Та найголовніше, вважає газета, що в останніх свідченнях диспетчери заявили, що політ літака Леха Качинського здійснювався за цивільними процедурами.

“Це дуже несподівано, бо у попередніх свідченнях таких заяв не було. А з контексту квітневих свідчень можна було зробити висновок про військові процедури”, - пише газета.

Rrzeczpospolita зазначає, що застосування цивільних процедур під час польоту зменшує відповідальність диспетчерів, оскільки остаточне рішення про посадку приймає екіпаж літака.

Як повідомляв УНІАН, 10 квітня 2010 року Президент Польщі Л.Качинський з дружиною та делегацією польських високопосадовців загинули в авіакатастрофі під час заходження на посадку на військовий аеродром у Смоленську літака Ту-154.

Найбільша польська опозиційна партія „Право і справедливість” (PiS), співзасновником якої був Л.Качинський, практично від самого початку розслідування причин катастрофи заявляє, що ні польська, ні російська влади не хочуть провести об’єктивне розслідування.

На думку низки експертів, причиною катастрофи літака могли бути неправильні дані, надані екіпажу Ту-154 диспетчером Смоленського аеродрому.

Розшифровку останніх 40 хвилин розмови в кабіні польського Ту-154 читайте у розділі "Дайджест"

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.