Спецпроект

Росія анулювала свідчення смоленських диспетчерів. Поляки хочуть нового допиту

Російська прокуратура анулювала свідчення диспетчерів Смоленського аеродрому, дані під час їхнього першого допиту 10 квітня 2010 року – в день катастрофи літака Президента Польщі Леха Качинського.

Як передає кореспондент УНІАН у Польщі, про це повідомив сьогодні у Варшаві прокурор Окружної військової прокуратури Іренеуш Шельонг.

Він зазначив, що польські слідчі через рішення російської прокуратури не зможуть використати дані першого допиту диспетчерів як доказ.

“Щоб ми могли це використати як доказ, вони (свідчення) повинні відповідати як російському, так і польському законодавству. Рішення російської прокуратури про визнання цих свідчень недопустимими призводить до того, що одна з цих умов – втрачена”, - сказав він.

Пан Шельонг зазначив, що польські слідчі планують добиватися проведення ними допиту російських диспетчерів. "Ця обставина (анулювання свідчень) ще більше переконує нас у такій необхідності", - сказав він.

Водночас польська газета Rrzeczpospolita написала сьогодні про різні свідчення диспетчерів у документах допиту 10 квітня і пізніших.

Зокрема, за даними видання, яке посилається на власні джерела, під час допиту у день катастрофи Павло Плюсін заявив, що повідомив екіпажу урядового Ту-154 про видимість 400 метрів, тоді як вона була 800 метрів, щоб це переконало пілотів не намагатися посадити літак.

В останніх свідченнях він уже говорить про те, що на той момент видимість дійсно була лише 400 метрів.

Крім того, другий диспетчер, Віктор Риженко під час першого допиту розповів про присутність у контрольній вежі третьої особи, якою мав би бути полковник Краснолуцький. А в його останніх свідченнях навіть згадки про нього (полковника) немає.

Та найголовніше, вважає газета, що в останніх свідченнях диспетчери заявили, що політ літака Леха Качинського здійснювався за цивільними процедурами.

“Це дуже несподівано, бо у попередніх свідченнях таких заяв не було. А з контексту квітневих свідчень можна було зробити висновок про військові процедури”, - пише газета.

Rrzeczpospolita зазначає, що застосування цивільних процедур під час польоту зменшує відповідальність диспетчерів, оскільки остаточне рішення про посадку приймає екіпаж літака.

Як повідомляв УНІАН, 10 квітня 2010 року Президент Польщі Л.Качинський з дружиною та делегацією польських високопосадовців загинули в авіакатастрофі під час заходження на посадку на військовий аеродром у Смоленську літака Ту-154.

Найбільша польська опозиційна партія „Право і справедливість” (PiS), співзасновником якої був Л.Качинський, практично від самого початку розслідування причин катастрофи заявляє, що ні польська, ні російська влади не хочуть провести об’єктивне розслідування.

На думку низки експертів, причиною катастрофи літака могли бути неправильні дані, надані екіпажу Ту-154 диспетчером Смоленського аеродрому.

Розшифровку останніх 40 хвилин розмови в кабіні польського Ту-154 читайте у розділі "Дайджест"

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.