Спецпроект

У Чернігові вивчали "1150 років християнізації Русі"

Захід проводився з нагоди ювілею походу киян на Константинополь і укладання мирного договору між Руссю та Візантією.

Українські і російські історики два дні обговорювали в Чернігові малодосліджену сторінку історії Київської Русі - початки християнізації Русі. Про це повідомляє сайт "Чернігів стародавній".

Захід проводився з нагоди 1150-річчя походу князя Оскольда (так в оригіналі - Історична Правда) Київського на Константинополь і укладання мирного договору між Руссю та Візантією.

Як відомо, у результаті цієї визначної події відбулося міждержавне визнання Київської Русі як самостійної держави, залучення її до візантійсько-християнського співтовариства, започаткування дипломатичних, торгівельних та міжкультурних зносин на шляху "із варяг у греки", а також початкове поширення християнства на Русі.

Із науковими доповідями в Чернігівській науковій бібліотеці виступили Петро Толочко (доктор історичних наук, академік НАН України, директор інституту археології НАН України, член-кореспондент Центрального Німецького Інституту археології), Володимир Коваленко (кандидат історичних наук, доцент, завідуючий кафедри історії та археології України Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка), Юрій Ситий (старший науковий співробітник, заступник директора Центру археології та стародавньої історії Північного Лівобережжя ім. Д.Я. Самоквасова Чернігівського педуніверситету).

Другого дня наукова конференція продовжилась в приміщенні Колегіуму, пам'ятці архітектури Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній". Дослідники довго дискутували, заслухавши доповідь Володимира Личковаха (доктор філософських наук, професор, завідуючий кафедри філософії та культорології Чернігівського педагогічного університету) - "Сигнатура Семаргла в ранньо-християнській культурі Київської Русі".

Дослідники запланували продовжити вивчення питання християнізації Київської Русі.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.