Спецпроект

РОСІЯ ПОПРОСИЛА НЕ ПОРІВНЮВАТИ СРСР І НАЦИСТСЬКУ НІМЕЧЧИНУ

Державна дума Росії заявляє, що спроби покласти провину за розв'язання Другої світової війни не тільки на гітлерівську Німеччину, але й на Радянський Союз є "завідомо антиісторичною брехнею".

За відповідну заяву у зв'язку з 65-річчям з дня початку Нюрнберзького судового процесу над головними нацистськими військовими злочинцями проголосували 445 російських депутатів, повідомляє Кореспондент.

"Спроби перекласти провину за розв'язання Другої світової війни, крім гітлерівської Німеччини, на Радянський Союз, який був ініціатором заснування Міжнародного війського трибуналу, є свідомо антиісторичною брехнею", - наголошують депутати.

Також у заяві говориться, що спроби зрівняти нацистський режим і суспільно-політичний устрій Радянського Союзу "є блюзнірськими стосовно ветеранів антифашистського руху, жертв Голокосту, в'язнів концентраційних таборів, десятків мільйонів людей в Європі, і, перш за все, радянських людей, які віддали свої життя в ім'я боротьби з антилюдською расовою теорією нацизму".

Крім цього, занепокоєння російських депутатів викликають спроби виправдати нацизм у деяких державах Європи, де з військових злочинців намагаються зробити народних героїв.

Як повідомляла "Історична Правда", Росія готувала свою заяву ще з минулого тижня.

Дума висловила жаль з приводу того, що ряд європейських держав, які найбільшою мірою постраждали від гітлерівського нацизму, "прикриваючись уявною європейської солідарністю і тезами про свободу слова і зборів, не підтримали прийняту 16 листопада 2010 Третім комітетом Генеральної Асамблеї ООН резолюцію під назвою "Неприпустимість певних видів практики, які сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії і пов'язаної з ними нетерпимості"

 
Депутати закликають парламентарів усіх держав світу підтримати цю резолюцію на майбутньому пленарному засіданні 65-ої сесії Генасамблеї ООН і тим самим "внести свій внесок у протидію відродженню "коричневої чуми" ХХ століття в новому XXI столітті".

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.