Спецпроект

Поляки кажуть, що заява Держдуми про Катинь важливіша для самої Росії, ніж для Польщі

Заява Державної Думи Росії про події в Катині мають більше значення для самої Росії, ніж для Польщі, вважає голова Сенату Польщі Богдан Борусевич.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Це для російської Думи має велике значення, і це є кроком вперед ... Рішення має більше значення для російських внутрішніх відносин. Якщо мова йде про нас, то ми про катинські події в принципі знаємо все, і в польського суспільства є такі знання" , - сказав Борусевич в інтерв'ю журналістам у вівторок у ході офіційного візиту до Києва.

"Якщо Росія таким чином віддаляється від сталінських репресій і йде вперед, то ми вважаємо, що вона вже є більш демократичною державою, і всі будуть більше співпрацювати з Росією, тому що буде легше - з урахуванням співробітництва на підставі правди", - впевнений спікер польського Сенату.

Борусевич іще раз підкреслив, що для Польщі і для поляків заяви російської сторони мають велике значення, однак більше значення, все ж таки, це має для самої Росії.

"Історична Правда" нагадує, що минулого тижня Держдума РФ офіційно визнала, що розстріли польських офіцерів у Катині були здійснені за прямою вказівкою Сталіна.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.