Спецпроект

Регіонал сказав, що Голодомор організували ті ж, хто й Жовтневу революцію. І це не росіяни

Невіруючий Чечетов: "Я вас Христом Богом благаю, ось ті зерна зла, ненависті, які намагаються сіяти помаранчеві, не допускайте до дітей! Ось ті зерна зла-геноциду!"

Народний депутат України, член Партії регіонів Михайло Чечетов вважає, що Голодомор в Україні 1932-33 років організували ті самі, що й революцію 1917 року.

Про це депутат заявив в інтерв`ю УНІАН.

На запитання, як він вшановує пам`ять жертв Голодомору, можливо, запалює свічки, Чечетов відповів, що свічки не запалює, оскільки він людина "невіруюча".

"Знаєте, ще чому Віктор Андрійович канув у лєту? Тому що не можна жити весь час у минулому! Треба жити майбутнім. Були трагічні події. Ну й що тепер? Що тепер ми повинні робити?" - запитав депутат від Партії регіонів.

Він вважає, що помаранчеві політики "з голоду зробили геноцид лише з однією метою - зробити з Росії ворога. А лідер держави завжди повинен об`єднувати народ, а не роз`єднувати. Ось намагалися зомбувати людей геноцидом. І що, ця політика об`єднувала людей?"

Про те, як пан Чечетов назвав 600-річчя Грюнвальдської битви "абсолютно третьестепенным вопросом", читайте в розділі "Тексти"

"Ось я росіянин, моя дружина - українка. Отже, я повинен визнати, що мій дід вбивав українців? Я ось коли виступаю перед вчителями, говорю їм: "Я вас Христом Богом благаю, ось ті зерна зла, ненависті, які намагаються сіяти помаранчеві, не допускайте до дітей! Ось ті зерна зла-геноциду!", - заявив Чечетов.

За його словами, Голодомор - "це була трагедія системи, система винна, а не росіяни. У тому уряді тільки один росіянин був". (Далі Михайло Чечетов детально розклав учасників Жовтневого перевороту 1917 року за національною ознакою, проте, на його прохання, УНІАН опустив цей момент)

"Отже, при чому тут росіяни?! Не було росіян" - кричав Михайло Чечетов.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.