Спецпроект

Вірмени України стурбовані історичними ініціативами Табачника

Національний конгрес вірмен України звернувся до міністра освіти і науки Дмитра Табачника з приводу ініціативи створення спільного україно-турецького навчального посібника для вчителів історії.

Про це повідомляє Analitika.at.ua.

"Вірменська діаспора Україна серйозно стурбована можливістю створення спільного україно-турецького навчального посібника для викладачів історії, - йдеться у зверненні. - Приймаючи до уваги концепцію негаціонізму офіційної турецької історіографії щодо Геноциду вірменського народу 1915-1922 рр., а також фальсифікаційного підходу до історії Вірменії і вірменських колоній, виникають побоювання у достовірній інтерпретації ряду історичних процесів".

У Національному конгресі вірмен Україні нагадали, що в роки геноциду вірмен близько 50 тисяч вірменських біженців з Туреччини знайшли притулок у Харкові, Одесі, Феодосії та інших містах України.

"Історична Правда" нагадує, що раніше Дмитро Табачник анонсував створення "загальних посібників з історії для вчителів і з нашими сусідами з Росії, і з нашими сусідами з Туреччини".

Про те, з якими ще країнами Табачник хоче створювати спільний посібник з історії, читайте тут

Табачник сподівається, що українське міністерство найближчим часом отримає згоду Міністерства освіти Туреччини на підготовку допомоги у створенні підручника.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.