Спецпроект

Вірмени України стурбовані історичними ініціативами Табачника

Національний конгрес вірмен України звернувся до міністра освіти і науки Дмитра Табачника з приводу ініціативи створення спільного україно-турецького навчального посібника для вчителів історії.

Про це повідомляє Analitika.at.ua.

"Вірменська діаспора Україна серйозно стурбована можливістю створення спільного україно-турецького навчального посібника для викладачів історії, - йдеться у зверненні. - Приймаючи до уваги концепцію негаціонізму офіційної турецької історіографії щодо Геноциду вірменського народу 1915-1922 рр., а також фальсифікаційного підходу до історії Вірменії і вірменських колоній, виникають побоювання у достовірній інтерпретації ряду історичних процесів".

У Національному конгресі вірмен Україні нагадали, що в роки геноциду вірмен близько 50 тисяч вірменських біженців з Туреччини знайшли притулок у Харкові, Одесі, Феодосії та інших містах України.

"Історична Правда" нагадує, що раніше Дмитро Табачник анонсував створення "загальних посібників з історії для вчителів і з нашими сусідами з Росії, і з нашими сусідами з Туреччини".

Про те, з якими ще країнами Табачник хоче створювати спільний посібник з історії, читайте тут

Табачник сподівається, що українське міністерство найближчим часом отримає згоду Міністерства освіти Туреччини на підготовку допомоги у створенні підручника.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.