Спецпроект

ЯНУКОВИЧ ЛІКВІДУЄ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ'ЯТІ?

Проект Указу Президента "Про систему центральних органів виконавчої влади" передбачає ліквідацію 40 державних структур - від комітету контролю за наркотиками до Гідрометцентру.

Зокрема, зникнути повинні Держкомітет з питань національностей і релігій, Держслужба туризму і курортів, Держслужба контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України, Держсоцслужба для сім`ї, дітей і молоді, Державна гідрометеорологічна служба, повідомляє УНІАН з посиланням на Comments.ua.

Крім того, проект указу передбачає ліквідацію ряду державних департаментів. Зокрема, Держдепартаменти з питань банкрутства, з питань зв`язку, автотранспорту, адаптації колишніх військових, інтелектуальної власності, пожежної безпеки і т.д.

У тому ж списку - державне агентство України з інвестицій та інновацій і ряд інспекцій, зокрема, державно житлово-комунальна, по контролю якості вугільної продукції і по використанню і охороні земель, а також комітет контролю за наркотиками.

Останнім підпунктом в "ліквідаційному" розділі проекту президентського указу стоїть Український інститут національної пам`яті.

Дослідження науковця з УІНП про економічні методи знищення селян під час Голодомору читайте в розділі "Студії"

Дослідження науковця з УІНП про те, чи вбивали радянського комісара Руднєва чекісти за співпрацю з УПА, читайте тут

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.