Спецпроект

ЯНУКОВИЧ ЛІКВІДУЄ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ'ЯТІ?

Проект Указу Президента "Про систему центральних органів виконавчої влади" передбачає ліквідацію 40 державних структур - від комітету контролю за наркотиками до Гідрометцентру.

Зокрема, зникнути повинні Держкомітет з питань національностей і релігій, Держслужба туризму і курортів, Держслужба контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України, Держсоцслужба для сім`ї, дітей і молоді, Державна гідрометеорологічна служба, повідомляє УНІАН з посиланням на Comments.ua.

Крім того, проект указу передбачає ліквідацію ряду державних департаментів. Зокрема, Держдепартаменти з питань банкрутства, з питань зв`язку, автотранспорту, адаптації колишніх військових, інтелектуальної власності, пожежної безпеки і т.д.

У тому ж списку - державне агентство України з інвестицій та інновацій і ряд інспекцій, зокрема, державно житлово-комунальна, по контролю якості вугільної продукції і по використанню і охороні земель, а також комітет контролю за наркотиками.

Останнім підпунктом в "ліквідаційному" розділі проекту президентського указу стоїть Український інститут національної пам`яті.

Дослідження науковця з УІНП про економічні методи знищення селян під час Голодомору читайте в розділі "Студії"

Дослідження науковця з УІНП про те, чи вбивали радянського комісара Руднєва чекісти за співпрацю з УПА, читайте тут

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.