Спецпроект

Анонс: завтра чиновники і науковці говоритимуть про охорону культурної спадщини

Завтра, 9 грудня об 11:00 в Києві розпочнеться Всеукраїнський методичний семінар з актуальних проблем охорони культурної спадщини.

Захід приурочений до 20-річчя включення першого українського об'єкту "Собор Святої Софії та пов'язані з ним монастирські будівлі та Києво-Печерська Лавра" до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства культури і туризму України.

В заході візьмуть участь:

- керівництво Національної комісії України у справах ЮНЕСКО;

- Голова Державної служби з питань національної культурної спадщини Андрій Вінграновський;

- керівництво Українського товариства охорони пам'яток історії та культури;

- Генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Марина Громова;

- директор НДІ пам'яткоохоронних досліджень Олена Сердюк;

- представники ICOMOS, провідні архітектори та науковці.

В рамках семінару також відбудеться круглий стіл на тему: "Національна культурна спадщина: здобутки, втрати, виклики". 

Місце проведення заходу: Київ, вул. І.Мазепи, 21, корпус 19, зала засідань Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.