Спецпроект

Держава планує возити туристів в Чорнобильську зону. ООН підтримує

"Поява туристів у Чорнобильській зоні – це перш за все можливість почути важливу історію про Чорнобильську катастрофу".

Міністерство надзвичайних ситуацій України планує з 2011 року організувати туристичні маршрути до Чорнобильської зони.

Як передає кореспондент УНІАН, про це міністр надзвичайних ситуацій Віктор Балога повідомив журналістам під час відвідування Чорнобильської зони разом з головою Групи розвитку Організації Об’єднаних Націй, адміністратором Програми розвитку ООН Гелен Кларк.

Відповідаючи на запитання журналістів, чи доцільно організувати туристичний маршрут до зони, вона зазначила, що поява туристів у Чорнобильській зоні – це перш за все можливість почути важливу історію про Чорнобильську катастрофу.

За словами Кларк, ця історія демонструє важливість безпеки атомних об’єктів.

"Навіть якщо це дуже сумна історія, така привабливість може формувати певний економічний потенціал", - сказала Кларк.

У свою чергу, Балога зазначив, що територія Чорнобильської зони має бути відкритою для туристів. У зв’язку з цим він повідомив, що міністерство проводить значну роботу і до кінця року планує доповісти про її результати, щоб "у січні ці відвідування зробити систематичними і системними".

Довідка. Зараз тури до Чорнобильської зони організовують декілька приватних фірм.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.