Спецпроект

Чорним археологам, які відкопали скарб вікінгів, висунуто звинувачення у крадіжці

Людям, які викопали на шведському острові Готланд і намагалися продати біля тисячі срібних монет епохи вікінгів, загрожує ув'язнення.

Перед шведським судом за звинуваченням у грабежі постануть п'ятеро чоловіків віком від 40 до 45 років, які за допомогою металошукача знайшли і розграбували cкарб із близько 1000 срібних монет часів Середньовіччя.

Про це повідомляє шведський портал The Local.

"Чорні археологи дратували нас багато років, - сказав Майвор Естерґрен, керівник департаменту археології адміністрації острова Готланд, де знайшли скарб. - І порушення кримінальної справи хоча б проти кількох із них - приємний успіх".

Скарб складався приблизно з двох тисяч монет , датованих 1060-ими роками - переважно німецьких, англійських і данських. Злодії забрали половину.

"Це типовий скарб епохи вікінгів на Готланді", - сказав Естерґрен.

Чорні археологи знайшли скарб у полі. Зазвичай спадок грабіжників-вікінгів не щадився часом, тому дуже складно виявляти пограбування скарбів і заводити кримінальні справи.

Розкрити цю справу слідчим допомога випадковість. Поміж покинутих археологами-нелегалами монет знайшли частину розп'яття з XI-го сторіччя, а кількома днями пізніше колекціонери країни (і, очевидно, поліцейський інформатор поміж них - Історична Правда) отримали електронного листа з фоткою іншої частини розп'яття.

Порівняльний аналіз довів, що знахідка і фото - дві частини однієї речі.

"Особа, яка надіслала листа, підозрювалася у спробі продати розп'яття, - сказав прокурор Матс Вильборґ. - І вона привела нас до іншої особи, яка мала стосунок до Готланду".

Під час рейду островом слідчі виявили трьох чоловік з металодетекторами, лопатами і рюкзаками. Перевірка їхніх комп'ютерів і GPS-обладнання довела, що вони мають стосунок ще до двох розграбованих скарбів на Готланді.

Затриманих звинуватили у підготовці і здійсненні незаконного розграбування археологічної пам'ятки, що загрожує тюремних ув'язненням на строк до чотирьох років. Трьох із п'яти обвинувачених слідство вважає організаторами злочинної мережі з розграбування срібних скарбів.

"У нас іще ніколи не було такої справи, - каже прокурор Вильборґ. - Ми вперше зайшли аж так далеко".

Для чорних археологів з металошукачами острів Готланд є справжньою золотою жилою. Відкопані тут монети потім продають через шведські та іноземні спеціалізовані веб-сайти. А дещо навіть на солідних європейських аукціонах.

Кеннет Мандерґрен, координатор з питань злочинів над культурною спадщиною Національної поліції Швеції, описує чорну археологію як величезну і складну проблему.

"Злочини здійснюються вночі, у полі, за допомогою металодетекторів. Як правило, грабіжники знають територію і знають ціну тому, за чим полюють. Це не пересічні громадяни, які просто шукають старовинні монети", - пояснив він, - А при кожному розграбуванні скарбу ми втрачаємо інформацію про наше минуле".

Дивіться також інші матеріали за темою "Чорні археологи"

"Важливо не робити з пам’яті божество", - Євгеній Стасіневич

Публічне інтерв'ю з літературним критиком Євгенієм Стасіневичем у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.