Спецпроект

У ЗАПОРІЖЖІ ПІДІРВАЛИ СТАЛІНА (оновлено)

У Запоріжжі підірвано пам`ятник Сталіну, встановлений 5 травня цього року на подвір'ї обласного офісу Компартії.

Як повідомили УНІАН у керівництві Запорізького главку міліції, повідомлення про подію надійшло в новорічну ніч - близько 23.30.

"У результаті цього постраждав не лише сам пам`ятник, а й будівля обкому КПУ, на території якого його було встановлено: у будівлі вилетіли шибки і частково пошкоджено "шубу" утепленої будівлі", - повідомили в міліції, відзначивши, що в результаті події ніхто не постраждав.

Офіційних даних про причини й можливих винуватців скоєного ГУ МВС України в Запорізькій області поки що не дає.

За фактом вибуху міліція порушила кримінальну справу.

Як повідомили в Центрі громадських зв`язків Запорізького главку міліції, після повідомлення про вибух на території Запорізького обкому КПУ на місце події виїхали керівництво ГУМВС України в Запорізькій області і слідчо-оперативна група.

Було встановлено, що "за декілька хвилин до вибуху поблизу огорожі пройшла група з декількох чоловіків і один з них переліз через огорожу і прикріпив до пам`ятника господарську сумку, в якій, очевидно, був саморобний вибуховий пристрій".

За даними ЦГЗ, вибух повністю зруйнував скульптуру, а з людей ніхто не постраждав.

Дії зловмисників кваліфіковані правоохоронцями як злочин, передбачений ч.2 ст.194 Кримінального кодексу України, - "Умисне знищення майна шляхом підпалу, вибуху чи в інший загальний небезпечний спосіб".

Ведеться пошук зловмисників.

Водночас, як відомо, міліція вже затримала двох запорізьких членів партії "Свобода" за підозрою у підриві пам'ятника.

Дана подія з "пам`ятником Сталіну" (офіційно силумінове погруддя вождя оформлене як мала архітектурна форма) - друга за останні 5 днів.

28 грудня невідомі відрізали голову погруддю Йосипа Сталіна. Відповідальність за цю акцію взяла на себе Всеукраїнська організація "Тризуб". 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.