Спецпроект

У ЗАПОРІЖЖІ ПІДІРВАЛИ СТАЛІНА (оновлено)

У Запоріжжі підірвано пам`ятник Сталіну, встановлений 5 травня цього року на подвір'ї обласного офісу Компартії.

Як повідомили УНІАН у керівництві Запорізького главку міліції, повідомлення про подію надійшло в новорічну ніч - близько 23.30.

"У результаті цього постраждав не лише сам пам`ятник, а й будівля обкому КПУ, на території якого його було встановлено: у будівлі вилетіли шибки і частково пошкоджено "шубу" утепленої будівлі", - повідомили в міліції, відзначивши, що в результаті події ніхто не постраждав.

Офіційних даних про причини й можливих винуватців скоєного ГУ МВС України в Запорізькій області поки що не дає.

За фактом вибуху міліція порушила кримінальну справу.

Як повідомили в Центрі громадських зв`язків Запорізького главку міліції, після повідомлення про вибух на території Запорізького обкому КПУ на місце події виїхали керівництво ГУМВС України в Запорізькій області і слідчо-оперативна група.

Було встановлено, що "за декілька хвилин до вибуху поблизу огорожі пройшла група з декількох чоловіків і один з них переліз через огорожу і прикріпив до пам`ятника господарську сумку, в якій, очевидно, був саморобний вибуховий пристрій".

За даними ЦГЗ, вибух повністю зруйнував скульптуру, а з людей ніхто не постраждав.

Дії зловмисників кваліфіковані правоохоронцями як злочин, передбачений ч.2 ст.194 Кримінального кодексу України, - "Умисне знищення майна шляхом підпалу, вибуху чи в інший загальний небезпечний спосіб".

Ведеться пошук зловмисників.

Водночас, як відомо, міліція вже затримала двох запорізьких членів партії "Свобода" за підозрою у підриві пам'ятника.

Дана подія з "пам`ятником Сталіну" (офіційно силумінове погруддя вождя оформлене як мала архітектурна форма) - друга за останні 5 днів.

28 грудня невідомі відрізали голову погруддю Йосипа Сталіна. Відповідальність за цю акцію взяла на себе Всеукраїнська організація "Тризуб". 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.