Спецпроект

Філарет просить Януковича не віддавати Софійський собор Мінкульту

Прес-служба Української православної церкви Київського патріархату повідомляє, що патріарх Філарет звернувся з листом до президента Віктора Януковича та прем’єра Миколи Азарова.

У листі патріарх УПЦ КП Філарет просить не змінювати підпорядкування Національного історико-культурного заповідника "Софія Київська".

 "Патріарх висловлює побоювання, що підпорядкування заповідника Мінкульту було ініційоване з метою подальшого надання його храмів та приміщень для використання УПЦ Московського патріархату, про що вже йшлося у листах митрополита Володимира (Сабодана) влітку 2010", - йдеться у повідомлення.

"Раніше УПЦ КП неодноразово зверталася до держави з проханням про надання права звершувати богослужіння у храмах заповідника "Софія Київська". Постійна відмова з боку держави мотивувалася можливим виникненням міжконфесійного протистояння", - зазначила прес-служба.

Що робили з тими, хто захоплював Софію, у XVII сторіччі, читайте в розділі "Тексти"

"Тому зміна підпорядкування заповідника "Софія Київська", а тим більше – передача його храмів чи приміщень у користування УПЦ МП викличе обурення серед віруючих та прихильників Київського патріархату, посилить міжконфесійне протистояння, може привести до акцій протесту", - зазначив Філарет.

Щодо надання храмів і приміщень Софії Київської у користування, то на переконання Патріарха таке рішення може бути прийняте лише якщо буде надано право почергового богослужіння для УПЦ МП та УПЦ КП, або після утворення в Україні єдиної Помісної Православної Церкви.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.