Спецпроект

Російські записи з радарів Смоленського аеропорту зникли - польські ЗМІ

У Росії зникли записи із радарів Смоленського аеродрому, які фіксували момент посадки польського літака, на борту якого був Президент Польщі Лех Качинський, 10 квітня 2010 року.

Про це повідомляє TVN24 з посиланням на власні джерела, інформує УНІАН.

За даними польських журналістів, диспетчер Смоленського аеродрому міг не бачити на радарі польського літака, коли він був за кілометр до початку злітно-посадкової смуги.

"Цієї інформації не можна офіційно підтвердити, бо у таємничий спосіб зникли теж записи із радарів", - зазначає TVN24.

Представник Польщі в Міждержавному авіаційному комітеті (МАК) Едмунт Кліх підтвердив, що польська сторона не отримала відповіді від росіян на прохання надати ці записи.

"Ми багато разів зверталися з таким проханням (...), але не отримали ні відповіді, ні записів", - сказав він.

TVN24 відзначає, що поляки також не отримали стенограми усіх розмов із диспетчерської вежі, зокрема, з мобільних телефонів, які дозволили би з`ясувати, хто у Москві дав дозвіл на посадку всупереч зауваженням диспетчерів.

За даними польських журналістів, росіяни офіційною причиною відмови назвали те, що поляки - попри незгоду МАК - опублікували стенограму розмов у кабіні пілотів урядового літака.

Нагадаємо, що 17 грудня глава польського уряду Дональд Туск назвав "неприйнятним" підготовлений російським МАК рапорт про причини Смоленської катастрофи, у якій 10 квітня 2010 року загинули 96 польських громадян, в тому числі Президент Польщі Л.Качинський.

Польська сторона надіслала майже 150 сторінок зауважень до 210-сторінкового документа росіян.

За даними Кліха, МАК планує опублікувати остаточний рапорт причин Смоленської катастрофи до лютого 2011 року.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.