Спецпроект

ЯНУКОВИЧУ БАНДЕРА НЕ ГЕРОЙ

Офіційний сайт президента України Віктора Януковича повідомляє - президентський указ його попередника Віктора Ющенка "Про присвоєння Степану Бандері звання Герой України" скасовано.

Янукович за рік не знайшов політичної волі виконати власну обіцянку,  прикрившись рішенням судової інстанції.

 

В указі зазначено - "Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2010 року був задоволений позов громадянина Оленцевича Володимира Едуардовича до Президента України В.Ющенко, третя особа - Бандера Степан, про визнання незаконним та скасування Указу Президента України від 20 січня 2010 року №46 "Про присвоєння С.Бандері звання Герой України". Указ скасовано.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2010 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2010 року залишено без змін. Рішення набуло законної сили. Указ скасовано".

Для чого в офіційному повідомленні прес-служби двічі повторили виділене речення, на жаль, не зрозуміло.

Раніше адвокат Степана Бандери Роман Орехов стверджував, що Бандеру могли нагородити званням Героя України посмертно - "небіжчик не має громадянства. Відтак говорячи "посмертно", нагоро­джуємо того, хто вже не має жодних громадянських, цивільних або політичних прав".

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.