Спецпроект

Росіяни приписали польським пілотам слова, які ті не казали

Російські експерти, які розшифровували записи розмов в кабіні пілотів польського урядового літака Ту-154, що розбився 10 квітня 2010 року під Смоленськом, приписали пілотам слова, яких вони не говорили.

Як передає кореспондент УНІАН у Польщі, про це свідчить стенограма розмов, зроблена польськими експертами.

За даними польської сторони, навігатор Артур Зєнтас не говорив слів "розізлиться" за три хвилини до катастрофи, як подав у своєму кінцевому рапорті Міждержавний авіаційний комітет (у першій версії стенограми, які МАК передав полякам у червні, слова навігатора були: „він розізлиться, якщо".

Росіяни вважали ці слова головним підтвердженням тиску на екіпаж з боку президента Леха Качинського, який нібито вимагав посадки за будь-яких умов.

Крім цього, командир екіпажу Аркадіуш Протасюк після того, як довідався про складні погодні умови у Смоленську не говорив директору дипломатичного протоколу Маріушу Казану: "Прошу запитати (шефа), що будемо робити далі".

Натомість польські експерти прочитали із записів "чорної скриньки" такі слова командира: "Прошу подумати над рішенням, що будемо робити".

Розшифровку розмов у кабіні Ту-154 за польською версією літа 2010 року читайте тут

Польським експертам також вдалося прочитати низку важливих записів, які не були вміщені в підготовлену росіянами стенограму.

Зокрема, нововиявлені записи підтверджують, що польські пілоти знали про яр перед злітно-посадочною смугою.

Так, за дві хвилини до зіткнення із землею, коли літак був на висоті 400 метрів, другий пілот двічі нагадав командиру про нерівність перед смугою: "Там є заниження, Арек". "Знаю, зараз буде", - відповів Аркадіуш Протасюк.

Крім цього, за 16 секунд до катастрофи неідентифікована особа сказала: "нічого не видно".

Як заявив в інтерв'ю TVN24 пілот Міхал Фішер, польська стенограма спростовує поставлену росіянами тезу про тиск високопосадовців на пілотів літака.

Міністр внутрішніх справ та адміністрації Єжи Міллер відмовився коментувати різницю у польській та російських стенограмах.

Як повідомлялося, російський МАК у кінцевому рапорті назвав основною причиною катастрофи намагання пілотів посадити машину "будь-якою ціною" нібито через тиск високопосадовців на борту.

Водночас, за даними польських експертів, пілоти не намагалися посадити машину, а лише підійшли до висоти прийняття рішення - 100 метрів - звідки намагалися відійти на друге коло, але не встигли цього зробити.

Польські власті вважають співвідповідальними за катастрофу росіян, які, усвідомлюючи неможливість посадки в таких погодних умовах, дозволили пілотам підійти до висоти прийняття рішення, дезінформували про правильність курсу посадки та запізно наказали припинити зниження.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.