Спецпроект

ПОЛЯКИ ПОБУДУЮТЬ "КАТИНСЬКИЙ" МЕМОРІАЛ У БИКІВНІ

Цього року Польща почне будувати в Биківні під Києвом меморіал полякам, розстріляним НКВС у 1940 році.

"Побудова меморіального цвинтаря під Києвом - наше найважливіше завдання на 2011-2012 роки", - заявив у розмові з агенцією ПАП секретар Ради охорони пам'яті боротьби та мучеництва (державний орган при міністерстві культури Польщі) Анджей Кунерт.

Некрополь у Биківні стане четвертим у серії так званих "катинських кладовищ" - інші три розташовані в Катинському лісі (саме туди летів у свій останній рейс Лєх Качинський), у Мєдном біля Твєрі і в Україні - у Харкові.

Про головного ката НКВС Васілія Блохіна, який розстрілював польських офіцерів у Мєдном, читайте в розділі "Дайджест"

"У квітні в Биківні розпочнемо археологічні дослідження, щоб знайти місце поховань поляків, - повідомив Кунерт. - Археологи працюватимуть до червня, а вже в серпні чи вересні, після оголошення результатів конкурсу на проект меморіалу, почнуться будівельні роботи".

За словами чиновника, відкриття меморіального комплексу під Києвом заплановане на травень 2012 року.

В Биківнянському лісі поховані 3,5 тисячі польських солдатів, розстріляних НКВС на підставі рішення радянської влади від 5 березня 1940 року. Загалом у Катині, Харкові і Калініні (нині Твєрь) було поховано біля 22 тисяч поляків.

Про польських офіцерів, розстріляних під Харковом, читайте у розслідуванні Олександра Зінченка

Розмови щодо будівництва польського меморіалу у Биківні набули конкретного змісту після переговорів президента Польщі Броніслава Коморовського з Миколою Азаровим у вересні 2010 року, повідомив Кунерт. За його словами, Азаров тоді заявив, що "весь український народ поділяє біль поляків".

Нагадаємо, що український меморіальний комплекс "Биківнянські могили" підпорядковується Українському інституту національної пам'яті, ліквідованому Януковичем як державний орган при президенті і заново створеному при Міносвіти як наукова установа.

Загалом у Биківнянському лісі поховано біля 120 тисяч розстріляних НКВС людей різних національностей.

У 2007 році на місці поховань було знайдено військовий медальйон сержанта Йозефа Наґліка і гребінець із видряпаними на ньому польськими іменами, що остаточно підтвердило, що під Києвом лежать і "катинські" поляки.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.