Спецпроект

РАЗОМ ІЗ НАЦІОНАЛЬНОЮ ПАМ'ЯТТЮ ЯНУКОВИЧ ЛІКВІДУВАВ І МУЗЕЙ УНР

Янукович ліквідував київський Музей Української Народної республіки, повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

 
Станом на 10 січня двері музею, розташованого у будинку Центральної Ради (Будинок Вчителя на Володимирській), опечатано, музей закрито, працівників звільняють.
 
За інформацією співробітників, офіційна причина — указ президента Януковича № 1085/2010, яким ліквідовано Український інститут національної пам’яті.  
 
Відповідно, цей указ застосували і до Музею УНР як структурного підрозділу Інституту.   

Київський музей Української Народної Республіки був відкритий 22 січня 2009 року і підпорядковувався Українському інституту національної пам’яті. Схоже, що відповідно до п. 2 Указу Президента України № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" його ліквідували разом із зазначеним вище Інститутом.

Про долю унікальних архівних документів та експонатів експозиції музею - зокрема оригіналів 4-го універсалу Центральної ради про проголошення державної незалежності УНР та Акту Злуки 22 січня 1919 року - наразі невідомо.
 
Серед працівників музею ходять чутки, що документи, можливо, буде перенесено до Академії педагогічних наук, оскільки Інститут національної пам'яті тепер буде заново створено як наукову інституцію при Міносвіти.

Крім Музею УНР, Інституту національної пам’яті були підпорядковані: 
 
Щодо їхньої подальшої долі наразі офіційних повідомлень не було. 

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" так і не було передано у відання УІНП, він наразі залишається підпорядкованим СБУ. 

Нагадаємо, що урочисте відкриття музею відбулося 22 січня 2009 року до чергової річниці Дня Соборності. Музей  розташований в історичній будівлі Української Центральної Ради (з 1982 року — Київський міський будинок вчителя) за адресою вул. Володимирська 57.
 
У музеї знаходяться унікальні реліквії часів УНР, серед яких оригінальні фотографії Голови Директорії УНР Симона Петлюри, трьох прем'єр-міністрів уряду УНР, речі генерала Армії УНР Миколи Капустянського, державні нагороди та уніформа часів УНР, книги з автографами державних діячів Республіки. 
 
Центром експозиції є оригінал 4-го Універсалу Центральної Ради, яким проголошено повну державну самостійність УНР 22 січня 1918 року.
 
PS: Відгукуючись на реакцію громадськості, у Азарова запевнили, що не чіпатимуть музей УНР і він продовжить свою роботу

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…