Спецпроект

Анонс: публічна лекція "Бруно Шульц в українському культурному просторі"

В рамках проекту "Публічні лекції Політ.ua" - відкрита лекція "Бруно Шульц в українському культурному просторі", яку прочитає львівський історик, перекладач, публіцист Андрій Павлишин.

Як провінційний галицький педагог, графік і літератор опинився в літературному пантеоні поруч із Кафкою, Музилем і Прустом? Творчість Шульца як результат взаємодії численних національних традицій, серед яких польська, єврейська, німецько-австрійська й українська. Як ми скористалися цим безцінним надбанням? Що воно може дати нашому культурному процесу? Чи здатні ми піднести Шульца на гідний п'єдестал культурного героя?

Лекція відбудеться у четвер, 10 лютого, о 19:00 в приміщенні Будинку вчених, вул. Володимирська, 45А (вхід в арку будинку з каріатидами навпроти бічного виходу зі ст. метро "Золоті ворота").

Публічні лекції Полiт.ua в Києві проходять щотижня з 2009 року. Традиційний формат передбачає виступ лектора у першій частині й обговорення у другій. Хід лекції направляється модератором-ведучим.  

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.