Спецпроект

Мер Полтави відфутболив пам'ятник Мазепі до депутатів і Януковича

Мерія Полтави дасть дозвіл на встановлення в місті пам'ятника гетьману Івану Мазепі, якщо Верховна Рада ухвалить відповідне рішення, а президент підпише його.

Про це в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" сказав мер Полтави Олександр Мамай.

На його думку, рішення про встановлення пам'ятника Мазепі - це політичне питання, і його має ухвалювати керівництво країни, а не міста.

"На моє переконання, мер повинен займатися дорогами, тролейбусами, харчуванням дітей у школах та дитячих садках тощо. Що стосується Мазепи, впевнений на 100%, що це політичне питання. Воно лише штучно розділяє полтавчан. Якщо Верховна Рада ухвалить рішення, і його підпише президент, я його виконаю, яким би воно не було", - сказав він.

При цьому мер Полтави зазначив, що якби питання про встановлення пам'ятника усе-таки виносилося на розгляд міськради, він утримався б від голосування.

Крім того, Мамай повідомив, що в нинішньому році не буде пишних святкувань на честь 302-ї річниці Полтавської битви.

"На святкування 302-ї річниці буде витрачено набагато менше коштів - цього року не буде державного фінансування. Тому запрошувати гостей з інших країн ми не будемо. На святкування зберемо полтавців, зробимо історичну реконструкцію фрагмента Полтавської битви", - розповів він.

Мер також повідомив, що в поточному році планується повернути первісний вигляд Пам'ятнику захисникам Полтавської фортеці та її коменданту, увінчавши його двоголовим орлом.

"Я читав про самого полковника, він насправді дуже багато зробив для міста. Свого часу пам'ятник дійсно був увінчаний двоголовим орлом. З його установки практично все зроблено, залишилося на день-два роботи. Можливо, відкриємо його навесні, але ще подивимося, до якої дати приурочити цю подію", - зазначив Мамай.

Як відомо, пам'ятник Мазепі вже виготовлений і знаходиться на території виробника - київського комбінату "Художник", оскільки не вирішено питання про його розміщення в Полтаві. При цьому пам'ятник почали вже розкрадати, зокрема познімали бронзові ґудзики.

Пам'ятник, виготовлений на пожертви громадян з усієї України, мали встановити ще у 2009 році, до ювілею Полтавської битви, але через протидію тодішнього мера - бютівця Андрія Матковського - встановлення монументу зірвалося.

Днями екс-президент Віктор Ющенко пообіцяв ініціювати збір підписів за встановлення пам'ятника Мазепі.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.