Спецпроект

Софію Київську і "Биківнянські могили" передали Мінкульту (ОНОВЛЕНО)

Кабінет Міністрів України вирішив передати комплекс історичних споруд "Софія Київська", який є частиною Національного історико-архітектурного заповідника "Києво-Печерська Лавра", до сфери управління міністерства культури і туризму.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Водночас міністерству фінансів доручено передати мінкульту відповідні бюджетні призначення на утримання і розвиток "Софії Київської".

Досі один з найвизначніших пам'ятників доби Київської Русі, який включено до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, перебував у сфері управління міністерства регіональної політики, будівництва і житлово-комунального господарства.

Передача "Софії Київської" в управління профільного міністерства, яке має належну науково-методичну базу і уповноважене представляти Україну у питаннях історико-культурної спадщини в міжнародних відносинах, має сприяти розвитку заповідника, проведенню науково-історичних досліджень і практично зміцнити заповідний статус  безцінної спадщини князівських часів.

Перед цим громадськість столиці і трудовий колектив Національного заповідника "Софія Київська" виступили проти передачі Софії міністерству культури

Раніше прем'єр-міністр України рішуче  висловився за те, щоб музеї і заповідники перебували в сфері управління профільного міністерства, яке повинно забезпечити їх збереження і розвиток.

Також повідомляється, що з метою ефективного розвитку Національного меморіального комплексу "Биківнянські могили", науково-методичного забезпечення історичних досліджень і музеєфікації меморіалу, уряд передав його в сферу управління Міністерства культури і туризму.

Нагадаємо, що досі "Биківнянські могили" перебували у відомстві Українського інституту національної пам'яті.

При передачі меморіалу уряд поставив перед мінкультом завдання розвинути туристичну інфраструктуру - щоб меморіал, який нагадує про злочини тоталітарного режиму, був доступний для більшої кількості відвідувачів.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.